Інструктивно-методичні рекомендації

«Про організацію освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах
у 2016/2017 навчальному році»

Організація освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти (2012 р.), Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, Положення про дошкільний навчальний заклад (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305), нового Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів (затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24.03.2016 № 234), інших нормативно-правових актів.

Зміст освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі реалізується відповідно до вимог чинних програм розвитку, виховання і навчання дітей, у тому числі з особливими освітніми потребами. Чинними для використання у 2016/2017 навчальному році в дошкільних навчальних закладах різних типів і форм власності є комплексні і парціальні програми, рекомендовані (схвалені) Міністерством освіти і науки України (додаток 2). Інформація про навчальну літературу, рекомендовану Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі дошкільних навчальних закладів, подається у Переліку, який щорічно оновлюється та розміщується на офіційному сайті Міністерства (www.mon.gov.ua).

За педагогічними колективами дошкільних навчальних закладів зберігається право вибору освітніх програм: комплексної як основної та додаткових парціальних для поглибленої освітньої роботи за певними профілями. При цьому в одному дошкільному закладі можуть одночасно функціонувати кілька комплексних та парціальних програм з певних напрямів освітньої роботи. Вибір програм на навчальний рік обговорюється і затверджується педагогічною радою закладу. При виборі програм особлива увага звертається на терміни дії грифів Міністерства освіти і науки України, якими унормовано чинність документів. Так, відомі комплексні програми «Дитина», «Дитина в дошкільні роки» у 2016/2017 навчальному році запроваджуються лише у новій редакції 2015 року, а комплексні програми «Українське дошкілля», «Впевнений старт» і парціальні програми «Граючись вчимося. Англійська мова» (авт. – Гунько С., Гусак Л., Лещенко З.), «Радість творчості» (авт. – Борщ Р. М., Самойлик Д. В.) зберігають чинність лише на цей навчальний рік з огляду на завершення терміну дії раніше наданих грифів.

Пріоритетні змістові напрямки освітнього процесу у дошкільних навчальних закладах на 2016/2017 навчальний рік визначаються з урахуванням потреб сьогодення у посиленні складових соціально-морального, емоційно-ціннісного розвитку дітей, покращення їхнього фізичного, психічного здоров`я

упродовж дошкільного дитинства. Пріоритети, проголошені у минулому навчальному році, зберігають актуальність і нині з метою налагодження в дошкільних закладах послідовних систем роботи, спрямованих на їх реалізацію. Ключовими пріоритетами змістового наповнення освітнього процесу у новому навчальному році є такі:

- національно-патріотичне виховання;
- економічне виховання;
- формування у вихованців навичок спілкування і ефективної взаємодії з іншими дітьми, дорослими людьми;
- музичне виховання;

а серед засобів освітнього впливу на дитячу особистість – творча гра (сюжетно-рольова, конструкторсько-будівельна, театралізація, драматизація), а також художня література (фольклор, авторські твори) і робота з дитячою книжкою.

Зазначені пріоритети не зменшують значущості інших складових змісту і завдань освітньої роботи, засобів, методів розвивально-виховного впливу на дітей. При плануванні роботи дошкільного закладу на новий навчальний рік враховуються викладені вище пропозиції, які можна частково замінювати чи доповнювати залежно від потреб самого закладу, продиктованих конкретною ситуацією його діяльності, специфікою регіону, контингенту вихованці та їхніх родин, творчими задумами колективу та іншими факторами.

Сьогодні в Україні дуже важливим є питання освіти дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами. Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. Ефективність навчально-виховної роботи досягається на основі надання таким дітям якісної корекційної допомоги у взаємодії вихователів, асистентів вихователів (в інклюзивних групах), корекційних педагогів і батьків.

Посилюється увага до організації взаємодії дошкільного навчального закладу з батьками вихованців. Основними векторами цієї роботи є залучення батьків (осіб, що їх замінюють), інших членів родин вихованців до участі в освітньому процесі закладу, груп та їх медико-психолого-педагогічна просвіта. Залучення до освітнього процесу розпочинається з презентацій роботи закладу і груп, спостереження за роботою фахівців із дітьми і поступово переходить на рівень партнерської взаємодії членів родин з педагогами в організації і проведенні ігор, занять, прогулянок, походів, екскурсій, свят, розваг, гуртків тощо. Донесенню до родин необхідних психологічних, педагогічних, медичних знань сприяють індивідуальні і групові, письмові, усні та інтернет-, онлайн-консультації спеціалістів; батьківські збори, лекторії, «батьківські школи» та інші форми роботи. Для популяризації таких знань відводяться сторінки на сайтах дошкільних закладів.

З метою вивчення запитів і очікувань батьків щодо надання дітям освітніх послуг, готовності їх до взаємодії із дошкільним закладом у вирішенні завдань розвитку, виховання і навчання дітей, труднощів, які виникають у родинному вихованні у забезпеченні індивідуальної траєкторії розвитку дитячої особистості, проводяться усні/письмові опитування, обговорення актуальних питань в індивідуальних і колективних бесідах. Зібрана інформація враховується при плануванні роботи дошкільного закладу та груп. При цьому педагогічний колектив покеровується виключно інтересами самих дітей, їхніми запитами, здібностями, можливостями і потребами розвитку в межах формування повноцінної дошкільної зрілості, а не замовленнями батьків, продиктованими амбіціями, вимогами школи щодо спеціальної підготовки дітей до навчання (уміння читати і писати, розв`язувати задачі, говорити англійською мовою тощо). Дошкільний навчальний заклад має протистояти перетворенню його на філію школи для малюків, зберігає субкультуру дошкільного дитинства.

В умовах адміністративної реформи і децентралізації влади зростають повноваження місцевих органів управління освітою, їхніх методичних служб та, водночас, їхня відповідальність за створення належних умов для максимального охоплення дітей дошкільного віку організованими освітніми впливами і надання їм якісних освітніх послуг. Підтримка з боку цих органів очікується і в напрямку сприяння організації на базі дошкільних навчальних закладів локальних осередків для надання за місцем проживання консультативної допомоги батькам і осіб, що їх замінюють, з питань влаштування дітей до дошкільного закладу і їх соціально-психологічної адаптації в умовах нового дитячого колективу, психолого-педагогічного супроводу дітей, які з певних причин не відвідують дошкільні заклади, розвитку і виховання дітей, підготовки їх до школи тощо. Нормативною основою цієї роботи є Примірне положення про консультативний центр для батьків або осіб, які їх замінюють і дітей, які виховуються в умовах сім’ї (затверджене наказом Міністерства освіти і науки,молоді та спорту України від 30.06.2011р. № 714).

Покращенню якості управління на рівні самих дошкільних навчальних закладів і органів управління освітою на місцях сприяє оптимізація управлінської діяльності, переведення її на рейки партнерства і паритету, довіри педагогічним колективам, самоконтролю і відповідальності за результати, компетентного вивчення стану освітнього процесу і надання дієвої, своєчасної допомоги в подолання труднощів, виправленні недоліків.

Одне із ключових питань – інноваційна діяльність у дошкільних навчальних закладах. Розроблення власних педагогічних новацій не повинно стати вимогою до кожного педагога чи педагогічного колективу. З урахуванням кадрової ситуації, потенційних можливостей педагогів позитивним показником інноваційного поступу конкретного педагогічного колективу є і розроблення власних новацій, і участь в апробації нових методик, технологій, підходів відповідно до офіційних експериментальних досліджень науковців, і запозичення та впровадження у власну практику уже розроблених, апробованих і рекомендованих педагогічних новацій.

Інструктивно-методичні рекомендації
«Про організацію роботи в дошкільних навчальних закладах 
у 2013/2014 навчальному році»

Пріоритети та перспективи розвитку системи дошкільної освіти визначені Державною цільовою соціальною програмою розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 629), новими соціальними ініціативами Президента України Віктора Януковича «Діти – майбутнє України» та Національним планом дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». 
При організації роботи в дошкільних навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році важливо зосередити увагу на вирішенні таких ключових завдань: 
- максимальне охоплення дітей дошкільною освітою та надання їм якісних освітніх послуг;
- охорона життя і збереження здоров’я дітей раннього та дошкільного віку, у тому числі, з особливими потребами; актуалізація питань безпеки життєдіяльності.
 Максимальне охоплення дітей дошкільною освітою досягається шляхом ефективного використання наявного організаційного, фінансового, кадрового потенціалу дошкільних навчальних закладів для:  
- створення додаткових місць через відновлення роботи груп (у першу чергу – дітей раннього і старшого дошкільного віку) у перепрофільованих і переобладнаних приміщеннях;  
- оптимізації впровадження перевірених практикою форм здобуття дошкільної освіти на базі дошкільних навчальних закладів.
Дошкільні навчальні заклади гарантують надання дітям якісних освітніх послуг у будь-якій формі здобуття дошкільної освіти. Основними компонентами цих гарантій є:
- дотримання державного освітнього стандарту;
- надання фахової психолого-медико-педагогічної допомоги родинам у вихованні і розвитку дітей дошкільного віку, у тому числі з особливими потребами; 
- забезпечення сприятливих умов для здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими потребами.
Державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості й вихованості дитини 6 (7) років перед її вступом до школи визначені Базовим компонентом дошкільної освіти (нова редакція), затверджений наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.05.2012 № 615.  
Реалізація Базового компонента дошкільної освіти забезпечується освітніми програмами та навчально-методичною літературою, що затверджена або рекомендована Міністерством освіти і науки України чи схвалена для використання в дошкільних навчальних закладах комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України.
У 2013/2014 навчальному році чинними є:
1) комплексні освітні програми:
- програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» (авт. кол. Андрієтті О.О., Голубович О.П. та ін.),
- програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина» (наук. кер. Проскура О.В., Кочина Л.П., Кузьменко В.У., Кудикіна Н.В.),
- освітня програма «Дитина в дошкільні роки» (науковий керівник Крутій К.Л.)
- програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» (авт. кол. Білан О.І, Возна Л.М., Максименко О.Л. та ін.);
2) парціальні освітні програми: 
- програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку «Радість творчості» (авт. Борщ Р.М., Самойлик Д.В.),
- «Англійська мова для дітей дошкільного віку» (Шкваріна Т.М.);
- «Граючись вчимося. Англійська мова. Програма для дітей старшого дошкільного віку, методичні рекомендації (Гунько С., Гусак Л., Лещенко З.)
Для програмно-методичного забезпечення освітнього процесу слід керуватись Переліком навчальних видань, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в дошкільних навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році, що розміщений на сайтах Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua). Педагогічні працівники дошкільних навчальних закладів мають відстежувати оперативну інформацію про нові програми, посібники та іншу навчальну літературу, рекомендовану Міністерством для застосування в освітній роботі з дітьми, за публікаціями у фахових періодичних виданнях та на зазначених вище сайтах. За педагогічними колективами дошкільних навчальних закладів зберігається право вибору освітньої програми.
 Підвищенню якості дошкільної освіти сприяє тісна співпраця дошкільних навчальних закладів з батьківською громадою, спрямована на підвищення психолого-педагогічної культури родин. Допомога дошкільних навчальних закладів батькам вихованців з актуальних для родин питань розвитку, виховання та навчання дітей традиційно надається керівником закладу, методистом, психологом, вихователями різних вікових груп, медичними працівниками, іншими спеціалістами дошкільного закладу у формі групових та індивідуальних усних і письмових, телефонних, консультацій у режимі Он-лайн, бесід під час відвідувань сімей, шляхом залучення батьків до співпраці і взаємодії з педагогами у стінах дошкільного закладу тощо.
 Більшого поширення має набувати робота консультативних центрів (пунктів) для батьків на базі дошкільних закладів та/або методичних центрів при управліннях освіти на місцях як одна з форм надання державної психолого-педагогічної допомоги батькам та особам, що їх замінюють, спільно з органами соціальної і медичної підтримки родин. Відповідальною складовою змісту діяльності таких центрів (пунктів) є робота з молодими батьками, які лише готуються до появи дитини у сім’ї чи виховують немовлят, на підвищення їхньої психолого-медико-педагогічної культури в питаннях пренаталогії та перинатології. При організації зазначеної форми роботи з батьками слід керуватися Примірним положенням про консультативний центр для батьків або осіб, які їх замінюють, і дітей, які виховуються в умовах сім’ї, затверджений наказом МОНмолодьспорт від 30.06.2011 № 714. 
 Здобуття дошкільної освіти дітьми, які потребують відповідної реабілітації, корекції фізичного та/або розумового розвитку, має здійснюватися за окремими програмами й методиками як у дошкільних навчальних закладах і групах спеціального типу, так і в умовах інклюзивної освіти у закладах і групах загального розвитку (за можливості). З метою програмно-методичного забезпечення освітнього процесу з дітьми раннього і дошкільного віку, які мають особливі потреби, Міністерством освіти і науки України спільно з Інститутом спеціальної педагогіки НАПН України розглянуто та надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» програмам з різних нозологій та підготовлено їх до видання:
- програма «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення» (авт. Трофименко Л.І.);  
- комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» (наук. кер. та заг. ред. Т. В. Скрипник);  
- програмно-методичний комплекс «Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення» (авт. Рібцун Ю.В.);  
- програмно-методичний комплекс «Програма розвитку дітей сліпих та зі зниженим зором від народження до 6 років» (авт. Бутенко В.В., Вавіна Л.С., Гудим І.М.).  
Ознайомитися із зазначеними вище програмами та програмно-методичними комплексами можна на сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua).
 Збереження та зміцнення здоров’я, формування здорового способу життя дошкільнят, активної життєвої позиції щодо власного життя та власної безпеки – один із пріоритетних напрямів роботи сучасного дошкільного навчального закладу. Зважаючи на це, перед колективом дошкільної установи постає ряд важливих завдань:
- створення безпечних умов для формування всебічно розвиненої творчої особистості дитини;
- формування елементарної компетенції з питань безпеки у дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;
- виховання основ безпечної поведінки дітей в різних життєвих ситуаціях, а також культури безпеки у дорослих, відповідального ставлення до життя і здоров’я малят;
- підготовка дошкільників до реального життя, насиченого різними подіями, непередбачуваними ситуаціями тощо.
Практична реалізація цих завдань передбачає створення безпечного розвивального середовища та налагодження системи роботи з безпеки життєдіяльності з педагогами, дітьми і батьками, що включає комплекс взаємопов’язаних заходів. 
Для підвищення професійної майстерності педагогів та інших працівників із зазначеного питання радимо використовувати різнопланові форми роботи: педагогічні ради, інструктажі з техніки безпеки, консультації, семінари, майстер-класи, практичні тренінги, круглі столи, творчі лабораторії, інтерактивні ділові ігри, оформлення тематичних стендів і санітарних бюлетенів, проведення конкурсів-оглядів, облаштування виставок та ін.
При організації освітньої роботи з формування основ безпечної поведінки у дітей дошкільного віку перевагу доцільно надавати спостереженням, екскурсіям, цільовим прогулянкам, довірчим бесідам та розмовам віч-на-віч, моделюванню та аналізу проблемних ситуацій, різним видам ігрової, трудової та пошуково-дослідницької діяльності, інтегрованим заняттям, розробленню спільних проектів, проведенню розваг, «Днів та тижнів безпеки».
Важливий чинник ефективності роботи з питань безпеки життєдіяльності – тісна взаємодія між батьками та педагогами. Для цього варто залучати батьків до різних заходів: практичних семінарів-тренінгів, консультацій, родинних клубів за інтересами, участі у спільних проектах, виставках, розвагах і святах.
  Підвищенню якості дошкільної освіти, її подальшому інноваційному розвитку сприятиме активізація дослідно-експериментальної діяльності у педагогічних колективах дошкільних навчальних закладів. У 2013/2014 навчальному році науковим керівникам, консультантам, координаторам і відповідальним виконавцям експериментів всеукраїнського та регіонального рівнів варто проаналізувати й об’єктивно оцінити перебіг та проміжні результати розпочатої дослідно-експериментальної роботи, своєчасно внести необхідні корективи до програм наступних етапів з метою оптимізації цієї діяльності, своєчасного отримання очікуваних результатів у розвитку та вихованні дітей, створенні сучасного програмно-методичного, дидактичного, навчально-наочного забезпечення освітнього процесу. 
  Водночас районним і міським органам управління освітою необхідно пожвавити процес залучення педагогічних колективів до дослідно-експериментальної діяльності на локальному рівні (окремого дошкільного навчального закладу) з використання освітніх інновацій, перевірених у ході експериментів всеукраїнського та регіонального рівнів, а також з розроблення варіативної частини змісту дошкільної освіти, її програмно-методичного забезпечення, систем організації діяльності нових типів дошкільних навчальних закладів, авторських освітніх технологій, методик і підходів до організації освітнього процесу, нетрадиційних форм, методів, засобів освітнього впливу на вихованців. 
  Участь в експерименті будь-якого рівня має бути результатом свідомого вибору, виваженого й колегіально ухваленого педагогічною радою рішення колективів дошкільних закладів та базуватися на реальних цілях, зумовлених актуальними потребами інноваційного поступу дошкільної освіти.
 Зважаючи на актуальність тематики заходів (круглі столи Всеукраїнські конференції, семінари, конкурси тощо), ініційованих Міністерством у 2012-2013 роках, на досвід педагогічних колективів, представлений під час їх проведення, доцільно з метою підвищення якості дошкільної освіти у новому навчальному році урізноманітнити напрями, форми, методи, зміст діяльності:
  - продовжити роботу по створенню сайтів дошкільних навчальних закладів та своєчасному їх оновленню;
  - систематично проводити з різними категоріями працівників семінари-практикуми, круглі столи, тренінги, майстер-класи, конкурси тощо на актуальні теми, у тому числі, щодо дошкільної освіти дітей з особливими потребами, з використанням сучасних методів, зокрема, методу інтервізії (метод колективного навчання або навчання один від одного і за допомогою один одного у процесі обміну думками, емоціями, досвідом тощо);
  - організувати вивчення та поширення кращого та/або перспективного досвіду роботи з дітьми дошкільного віку: окремого дошкільного навчального закладу, районного, міського, регіонального, всеукраїнського, міжнародного рівнів.
  Запорукою успішної реалізації ключових завдань організації та змістового наповнення освітнього процесу у дошкільних навчальних закладах є високий рівень внутрішньої самоорганізації педагогічних колективів, творчий, інтелектуальний потенціали їхніх кадрових складів, орієнтація на дітей як центр освітнього процесу та сім’ї вихованців - основних партнерів у психолого-педагогічній взаємодії в інтересах кожної дитини. 

   
   
 

Інструктивно-методичні рекомендації
«Про організацію роботи в дошкільних
навчальних закладах у 2012/2013
навчальному році»

На сьогодні одним із основних напрямів державної освітянської політики в Україні визнано модернізацію системи дошкільної освіти з урахуванням принципів демократизації, гуманізації, індивідуалізації педагогічного процесу. В її основу покладено пріоритетність дошкільної ланки в єдиній національній системі неперервної освіти, а основним завданням визначено своєчасне становлення і повноцінний розвиток життєвокомпетентної творчої особистості з раннього дитинства.
Нормативно-правове підґрунтя функціонування сучасної системи дошкільної освіти визначається основними положеннями Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», «Про охорону дитинства» та інших чинних актів вищих органів державної влади. 
Основні механізми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року окреслено у Державній цільовій соціальній програмі розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 629. На її виконання розроблено План заходів, затверджений наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 28 липня 2011 р. № 905, яким передбачено створення належних умов для функціонування дошкільної освіти, а саме:
- забезпечення конституційних прав і державних гарантій щодо доступності здобуття дошкільної освіти дітьми дошкільного віку шляхом розширення мережі дошкільних навчальних закладів різних типів і форм власності;
- популяризація обов’язкової дошкільної освіти для дітей 5-річного віку через різні форми її здобуття;
- зміцнення навчально-методичної та матеріально-технічної бази дошкільних навчальних закладів;
- поліпшення якості дошкільної освіти через розроблення механізму, що забезпечує її сталий інноваційний розвиток;
- забезпечення особистісного зростання кожної дитини з урахуванням її задатків, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних особливостей;
- збереження та зміцнення здоров’я дітей з раннього дитинства;
- модернізація системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;
- проведення наукових досліджень у галузі дошкільної освіти, спрямованих на забезпечення розвитку дитини, подальшого становлення її особистості;
- урізноманітнення форм спільної роботи з батьками. 
З огляду на це, пріоритетним напрямом діяльності дошкільних навчальних закладів у 2012/2013 навчальному році є спрямування освітнього процесу на реалізацію нової редакції Базового компонента дошкільної освіти – Державного стандарту дошкільної освіти, схваленого на колегії Міністерства від 4 травня 2012 року, в якому визначено вимоги до рівня розвиненості, вихованості та навченості дитини 6 (7) років перед вступом до школи. Актуальність нової редакції Базового компонента обумовлена соціальною необхідністю зміни знаннєвої орієнтації при організації педагогічного процесу на особистісно-ціннісну та його узгодження із новим Державним стандартом початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462. 
Базовий компонент дошкільної освіти в новій редакції скеровує педагогів на цілісний підхід до формування дитячої особистості, підготовку її до органічного, безболісного входження до соціуму, природного і предметного довкілля через освоєння основних видів життєдіяльності, а також у напрямку забезпечення реальної наступності та безперервності між дошкільною та початковою ланками, інтеграції родинного і суспільного виховання. 
Новою редакцією Базового компонента передбачено визначення змісту дошкільної освіти через інваріантну і варіативну складові. Інваріантна складова є обов’язковою для реалізації в умовах різних форм здобуття дошкільної освіти. Її систематизовано за освітніми лініями: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини». Варіативна складова Базового компонента може бути реалізована за чинними комплексними і парціальними програмами з урахуванням особливостей регіону, навчального закладу, індивідуальних можливостей, здібностей, потреб розвитку дітей та (або) побажань батьків чи осіб, які їх замінюють. Її складають освітні лінії «Комп’ютерна грамота», «Іноземна мова», «Хореографія» та ін.
Вищезазначені нововведення не скасовують звичні для практиків підходи до організації життєдіяльності дітей та планування освітньої роботи. Педагоги можуть використовувати посібники та інші види навчальної літератури, які укладено у відповідності із вимогами попереднього варіанту Базового компонента та чинних програм. Як і раніше, вони мають право обирати зручні для себе форми графічного або текстового планування за режимними процесами, тематичними блоками, лініями розвитку, видами діяльності, формами дитячої активності з урахуванням освітніх ліній нової редакції Базового компонента. 
Зміст дошкільної освіти в межах Базового компонента реалізується через програми та навчально-методичне забезпечення, що затверджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. На сьогодні при організації освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах, за рішенням педагогічної ради можна використовувати такі програми: 
 - програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», за наук. ред. Кононко О.Л. (затверджена наказом МОН від 29.01.2009 № 41);
- програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», кер. проекту Жебровський Б.М. (схвалена рішенням колегії МОНмолодьспорту від 01.03.2012, затверджена наказом МОНмолодьспорту від 21.05.12 р. № 604); 
 - освітня програма «Дитина в дошкільні роки», наук. кер. проф. Крутій К.Л. (лист МОН про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» від 08.12.2010 № 1/11-11178);
- програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина», наук. кер. Проскура О.В., Кочина Л.П., Кузьменко В.У., Кудикіна Н.В. (лист МОН про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» від 08.12.2010 № 1/11-11177);
- регіональна програма розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля», авт.-упор. Білан О.І. (лист МОНмолодьспорту про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України» від 09.12.2011 № 1/11-11601).
В усіх навчальних закладах, що забезпечують здобуття дошкільної освіти, при організації освітньої роботи можна керуватися концептуальними засадами вищезазначених програм, їхніми пріоритетними завданнями та обсягами програмового матеріалу у відповідності із віковими особливостями вихованців, забезпечуючи таким чином безперервність та наступність у здобутті дошкільної освіти на різних етапах розвитку дитини, починаючи із раннього і закінчуючи старшим дошкільним віком. Такий підхід сприятиме оптимальному використанню можливостей кожного вікового періоду для повноцінного розвитку дитини, створенню сприятливого розвивального середовища, передбачатиме застосування доцільних форм, методів і прийомів педагогічної діяльності, спрямованих на задоволення потреб та інтересів самої дитини.
З метою поліпшення якості освітнього процесу та уточнення, розширення, поглиблення змісту дошкільної освіти, в тому числі при наданні додаткових освітніх послуг, у роботі з дітьми можна використовувати й парціальні програми, що були схвалені комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Зокрема, це такі програми: «Англійська мова для дітей дошкільного віку», автор Шкваріна Т.М.; «Дитяча хореографія», автор Шевчук А.С.; «Кольорові долоньки», автор Ликова І.О.; «Українотворець», керівник авторського колективу Кононенко П.П.; «Лего-конструювання», автор Пеккер Т.В.
 Крім вищезазначеного програмового забезпечення, при організації роботи з дітьми дошкільного віку педагогам необхідно керуватися Переліком навчальних видань, рекомендованих до використання в освітньому процесі дошкільних навчальних закладів у 2012/2013 навчальному році, з яким можна ознайомитися на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (www.mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua) та у фахових періодичних виданнях.
У 2012/2013 навчальному році педагогічним колективам дошкільних навчальних закладів особливу увагу необхідно акцентувати на вирішення таких питань:
 забезпечення рівних стартових можливостей для подальшого успішного шкільного навчання всім дітям старшого дошкільного віку;
 збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дітей з раннього віку;
 підвищення якості дошкільної освіти. 
Проблема забезпечення рівних стартових можливостей усім дітям старшого дошкільного віку має розглядатися в контексті визнання обов’язковості дошкільної освіти для цієї вікової категорії. З огляду на це, управлінським та методичним службам необхідно забезпечувати доступність освіти всім дітям старшого дошкільного віку через запровадження різних варіативних форм її здобуття (дошкільний навчальний заклад, центр розвитку, групи короткотривалого перебування дітей, підготовчі до школи групи, соціально-педагогічний патронат тощо). При цьому створювати умови для особистісного зростання кожної дитини з урахуванням її нахилів, здібностей, індивідуальних психічних та фізичних особливостей за рахунок розширення мережі не лише дошкільних закладів загального розвитку, але й профільного, компенсуючого, інтернатного, сімейного, комбінованого типів, центрів розвитку дітей, навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад».
Орієнтири змістового наповнення освітньої роботи із старшими дошкільниками в умовах різних форм здобуття дошкільної освіти подано у програмі розвитку дитини старшого дошкільного віку «Впевнений старт». Програма базується на засадах особистісно-орієнтованого, інтегрованого, компетентнісного, діяльнісного підходів, взаємодії навчального закладу і родини. Ключові освітні завдання, показники розвитку та поради батькам викладено у розділах «Фізичний розвиток», «Пізнавальний розвиток», «Мовленнєвий розвиток», «Художньо-естетичний розвиток», «Ігрова діяльність», «Трудова діяльність».
 При роботі з дітьми старшого дошкільного віку педагогам варто спрямовувати свої зусилля не лише на формування навичок навчальної діяльності, а й на створення умов для розгортання і збагачення специфічних видів дитячої діяльності (ігрової, рухової, художньої, предметно-практичної, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої), передбачати різноманітні форми і методи освітнього впливу. Рекомендації щодо особливостей здійснення педагогічної діяльності з дітьми цієї вікової категорії даються в інструктивно-методичному листі МОН «Про організацію роботи з дітьми 5-річного віку» від 27.09.2010 № 1/9-666 та в збірнику методичних матеріалів «Обов’язкова освіта дітей старшого дошкільного віку: форми здобуття, організація і зміст роботи», автори-упорядники Долинна О.П., Бурова А.П., Низковська О.В., Носачова Т.П. – Тернопіль: Мандрівець, 2011 («Схвалено для використання в дошкільних навчальних закладах», лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорт від 12.04.2011 № 1.4/18-Г-229). 
З метою створення сприятливих умов для збереження фізичного, психічного і духовного здоров’я дітей, забезпечення їх своєчасного та повноцінного, гармонійного фізичного розвитку з перших років життя необхідно скоординувати зусилля всіх інституцій, причетних до справи охорони життя і зміцнення здоров’я (медичні, управлінські, методичні служби різних рівнів, педагогічні колективи дошкільних навчальних закладів, родини вихованців) у таких напрямках:
 - забезпечення збалансованого харчування, медичного обслуговування дітей різних вікових категорій відповідно до потреб розвитку, оснащення освітнього процесу необхідним фізкультурним, ігровим інвентарем та обладнанням;
- використання у практичній роботі дошкільних закладів сучасних засобів оздоровлення, фізичного розвитку і виховання: обладнання фізіотерапевтичних і медичних кабінетів, фізкультурних, ігрових майданчиків, залів, спортивних комплексів, тренажерів для групових кімнат з метою проведення занять, рухливих ігор, фізкультурних свят, розваг, днів здоров’я, дихальної та лікувальної гімнастики тощо;
- розроблення та впровадження у педагогічний процес новітніх методик профілактики та лікування дитячих захворювань, здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних технологій, соціально-оздоровчих проектів;
- активне використання традиційних і нетрадиційних форм, методів, засобів фізичного виховання, які б сприяли оптимізації рухового режиму в дошкільному навчальному закладі;
 - впровадження наукових новацій, кращого досвіду з питань фізичного розвитку дітей раннього і дошкільного віку в практику роботи навчальних закладів, соціальних, психологічних служб та родинного виховання;
- максимальне забезпечення потреб дошкільних навчальних закладів у висококваліфікованих спеціалістах (лікарях, медичних сестрах, вихователях, в т.ч. з фізичної культури, психологах, при потребі – логопедах, дефектологах тощо). При цьому слід орієнтуватися на Типові штатні нормативи для дошкільних навчальних закладів, які затверджені наказом МОН від 04.11.2010 № 1055;
- сприяння доступності здобуття дошкільної освіти для дітей з особливими потребами (вадами фізичного, психічного розвитку), впровадження інклюзивної освіти у практику роботи дошкільних навчальних закладів/груп загального розвитку;
- популяризація ідей здорового способу життя, безпечної поведінки у довкіллі, спеціальних знань серед дітей та батьківської громадськості.
 Задля підвищення якості освіти при організації освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах необхідно урізноманітнювати форми цілеспрямованого навчально-виховного впливу, зокрема, шляхом організації індивідуальних занять, проведення гурткової (секційної, студійної) роботи; застосовувати в освітній роботі педагогічні інновації, сучасні психолого-педагогічні та інформаційно-комунікаційні технології; вивчати, узагальнювати та поширювати передовий педагогічний досвід місцевого, обласного, всеукраїнського рівнів; активізовувати взаємодію з батьками; удосконалювати механізми моніторингу освітнього процесу та ін.
Однією із ефективних додаткових форм організації освітнього процесу в умовах дошкільного навчального закладу є гурткова робота, яка спрямована на задоволення потреб та інтересів дітей до певного виду діяльності, виявлення та розвиток у них загальних та спеціальних здібностей. З огляду на це, у дошкільних навчальних закладах можуть функціонувати такі гуртки: художньо-естетичні (образотворчі, хореографічні, музичні, театральні), фізкультурно-спортивні, логіко-математичні, пізнавальні, мовленнєві та ін. Діяльність гуртка потребує наявності відповідної матеріальної бази (спеціальних приміщень, матеріалів, обладнання, інвентарю, технічних засобів) та кадрового забезпечення (фахівці із педагогічною освітою певної спеціалізації – керівники студії образотворчої діяльності, хореографи, хормейстери, вчителя іноземної мови, тренера з різних видів спорту тощо). 
Робота гуртків має будуватися на основі чинних парціальних авторських програм або варіативної частини чинних комплексних програм, які конкретизують, розширюють, а в окремих випадках перевищують вимоги до рівня обізнаності, життєвої компетентності дітей, окресленого інваріантною складовою цих програм.
Забезпеченню своєчасного і повноцінного розвитку дитячої особистості з перших років життя сприятиме впровадженню в педагогічний процес дошкільних навчальних закладів сучасних експериментально апробованих освітніх технологій. Зокрема, таких: 
- «Психолого-педагогічне проектування взаємодії дорослого і дитини», автор – доктор псих. наук, професор Піроженко Т.О.;
- «Інтегрована особистісно-орієнтована освітня технологія у дошкільному навчальному закладі та загальноосвітньому навчальному закладі І ступеня», автор – доктор пед. наук, професор Якименко С.І.;
- «Поступально-висхідне формування особистості від дошкільного віку до випускних класів школи», автор – доктор пед. наук, академік Богуш А.М.  
 З метою впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у практику роботи дошкільних навчальних закладів управлінським та методичним службам різних рівнів необхідно створювати умови для комп’ютеризації освітнього процесу та підвищення рівня інформаційної компетентності, комп’ютерної грамотності педагогічних працівників дошкільної освіти; сприяти розробленню власних сайтів дошкільних закладів для обміну досвідом, участі у різних проектах, контактів з батьківською громадськістю тощо.
 При організації спільної роботи з батьками вихованців необхідно передбачати різні форми взаємодії з ними: як традиційні (батьківські збори, консультації, бесіди, семінари, семінари-практикуми, майстер-класи, дні «відкритих дверей», показові заняття, спільні свята, розваги, інформаційні стенди, тематичні папки-пересувки, родинні газети, «скриньки» запитань і пропозицій, звукові листи, бібліотеки відеоматеріалів із різних проблемних питань, школи взаємодопомоги), так і нові (електронні міні-бібліотеки, інтернет-сайти для батьків тощо). Ефективність такої взаємодії досягається через реалізацію важливих завдань: 
 - забезпечення максимального використання виховного потенціалу педагогів і родини у формуванні особистості дитини;
 - підвищення рівня психолого-педагогічної культури батьків, формування у них свідомого розуміння власної активної позиції у вихованні своїх дітей;
 - заохочення батьків до участі в освітньому процесі на засадах рівності, партнерства і взаємоповаги;
 - залучення батьків до створення належних умов для успішної життєдіяльності та розвитку дітей у сім’ї та дошкільному навчальному закладі.
 Тісна співпраця всіх служб дошкільного навчального закладу, батьківської громадськості, керівних інстанцій, їх націленість на досягнення спільної мети стане запорукою успішної організації освітньої роботи з дітьми дошкільного віку.